15 лютого 1989-го прийнято офіційно вважати кінцем війни, що понад дев’ять років провадив на теренах Афганістану Радянський Союз. Саме тоді основна маса радянських військ полишила цю близькосхідну країну на радість матерям, батькам, дружинам і дітям, які довгий час чекали повернення солдат додому… Чекали живими. Бо попри тотальну пропаганду, замовчування владою правди значна частина суспільства знала, якою ціною велося згадане протистояння; на власні очі люди бачили цинкові труни, що раз-по-раз привозили в міста і села республік, оплакували молодих хлопців. Лише українців на тім бойовищі полягло 2378 – такого не приховаєш.
Відтоді минуло тридцять літ, чимало всього змінилося. Давно не існує на політичній мапі світу СРСР. Проте цей день залишається пам’ятним, сповненим водночас щастям і разом із тим величезним смутком, горем та слізьми.
Багатьом жителям Камінь-Каширщини також випало виконувати інтернаціональний обов’язок на афганській землі. Їхня юність була обпалена війною, а самі вони назавжди залишилися “афганцями”. На жаль, восьмеро наших краян загинули. Ті ж, кому вдалося повернутися з пекельного горнила, згодом ще довго пристосовувалися до мирного життя, намагалися забути пройдений жах. Нині це сивочолі чоловіки, очі котрих говорять болем, що навіть через три десятиліття не притупився, терзає їхні серця.
Особливо сильно той біль відчувався нещодавно в актовій залі районного будинку культури, де зібралися ветерани війни в Афганістані, громадськість, керівництво району, міста, депутати, військові, щоб вшанувати всіх учасників бойових дій на території інших держав, а ще, аби разом згадати події тих далеких часів.
У ході тематичного заходу присутні переглянули підібрані історичні хроніки, послухали пісні, що оповідали про афганські будні, змогли споглядати підготовлені працівниками культури патріотичні номери. Не бракувало подяк і нагород, які говорили та вручали афганцям краю представники влади, ветеранського об’єднання, народні обранці, керівництво районного військового комісаріату.
Зокрема, голова районної державної адміністрації Валерій Дунайчук висловив щиру вдячність ветеранам за їх героїзм, мужність, самовідданість, наголосивши, що сьогодні немало колишніх воїнів-афганців стали на захист української землі.
Опісля завершення заходу присутні пройшлися спільною ходою до пам’ятного знаку загиблим воїнам-афганцям, аби вже тут згадати земляків, яким не судилося повернутися з далекого Афганістану живими на малу батьківщину, стиха помолитися про себе за упокій їхніх душ, покласти квіти.
* * * *
Напередодні ж у Видерті з ініціативи місцевого сільського голови Михайла Євчука на сільському кладовищі біля могили загиблого воїна-інтернаціоналіста Василя Антонюка було звершене заупокійне богослужіння, яке очолив настоятель місцевого храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Анатолій Деречей. В часі поминальної молитви були пом’януті загиблі воїни-інтернаціоналісти та захисники України, котрі поклали свої життя за територіальну цілісність Батьківщини в зоні проведення ООС-АТО.
Олександр ПРИЙМАК.
