Незалежна громадсько-політична газета

Полиці виховали гравчиню національної жіночої збірної України з регбі

Оксану Пасічко сміливо можна назвати сучасною амазонкою. Бо дівчина, здається, спроможна дати раду будь-якій справі, за яку не візьметься, не розділяючи їх на “чоловічі” чи “жіночі”. Вона однаково вправна на кухні та з електроінструментом, знається на ремонті техніки, без остраху гасає на мотоциклі… В її руках “оживає” із тіста духмяна здоба…

Проте на цьому захоплення полицівської мисткині, фотографа, екозахисниці не обмежуються. Дівчина давно “фанатіє” від спорту, пропагує здоровий спосіб життя та є гравчинею національної жіночої збірної України з регбі-7, у складі якої здобула не одну перемогу на престижних турнірах. На початку березня українська регбійна команда перебувала на навчально-тренувальних зборах, що проходили в місті Сіде (Туреччина) в рамках спортивного табору “Yellow melon 2021”. Там збірниці провели незабутній тиждень, готуючись до участі в чемпіонаті Європи, змаганнях вітчизняного рівня. Більше про це та інше журналісту “Полісся” повідала сама Оксана.

159577822_510132343724878_8175117256740614730_n

Здобули досвід і нові навички для спортивного росту

Нинішнього року спортивний табір “Yellow melon” зібрав понад 80 учасників: спортсменів, тренерів, суддів. Ініціатори таборового навчання зуміли створити останнім комфортну, дружню атмосферу, гарні умови для удосконалення практичних навичок. Насамперед відчули переваги, каже Оксана Пасічко, українські регбістки, адже тренувалися за гарних погодних умов, під весняним теплим сонцем і на якісному полі.
0210307-WA0002156736236_936361863771520_2219924816649402506_n159471271_266605958424182_8196044666865759304_n– Граючи, ми дуже часто змушені падати, аби зупинити атакуючого суперника, перехопити передачу. А на полі стадіону, де тренувалися, покриття таке хороше, що ти немов на подушку падаєш. Ну, звичайно, радує клімат. Цієї пори температура повітря коливається в межах 15–20 градусів вище нуля. На жаль, через пандемію приїхало лише три команди: збірні Узбекистану, Туреччини та власне України. Але від того емоцій не бракувало.
Табір був зосереджений не лише на навчанні спортсменів. У ньому проходили семінари для підвищення кваліфікації суддів та тренерів зі всіх куточків Європи. Напевне, найцікавіший момент – те, що частину практичних занять проводив тренер Павло Барановський, який колись тренував жіночу збірну Росії по регбі-7, яка, до речі, грає в найвищому дивізіоні Європи та, навіть, чемпіонаті світу. Тож завдяки його навчанню ми отримали дорогоцінний досвід і нові навички для спортивного росту.
159709296_3811189738961726_8540368441206603032_n159982964_2970561269892814_555371024487338217_n160756839_477031473479673_2849290761506225113_nІз приємного особисто для мене — також можливість зустрічати схід сонця на березі моря на фоні гір, а я просто обожнюю гори. Не минулося, звичайно, і без турнірів. Упродовж двох днів ми спарингували із збірними Туреччини та Узбекистану. Виграли їх, як мовиться “в суху”. Попереду нас чекають чемпіонати України та Європи. Не меншим плюсом є і те, що гравчині нашої національної збірної побачили свої сильні і слабкі сторони, над якими потрібно працювати, набрались сил і мотивації перед новим ігровим сезоном. Наскільки команда готова – побачимо згодом на полі, – захоплено розповідає Оксана.
За вольову натуру
отримала прізвисько “Ксена”

159061764_940410763366630_4793219809959072782_n

Оксана точно націлена перемагати. Такий вже у неї характер: не може просто сидіти без діла, мусить розвивати себе духовно, інтелектуально, фізично. Тому стільки різноманітних хобі старається поєднати у собі. Постійно бореться, аби досягти кращого, не боячись зіштовхнутися один на один із труднощами. Невипадково колись за цю пробивну, вольову натуру отримала від тренерки прізвисько “Ксена”. Вона і правду схожа з героїнею популярного в дев’яності серіалу – Ксеною – принцесою воїнів. Така ж “бойова”. Отримавши тяжку травму, не кинула спорт, а, відновивши сили, знову повернулася у регбі.
– Це вже стиль життя, і ніяк інакше. Бачу ціль – не бачу перешкод. Люблю завищувати собі планку і намагатися, так би мовити, дострибнути. З роками тільки починаю розуміти, що таке життя і як його потрібно проживати. Головне – ніколи не здаватись і вірити в свої сили. Тоді світ піде тобі на поступки. Найперша моя мотивація і свого роду моє кредо – з кожним днем бути кращою. Стосується це спорту, інших навичок, чи навіть душевного самопочуття, – переконана Оксана.
Олександр ПРИЙМАК.

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ, Спорт

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *