Учні ЗЗСО «Полицівський ліцей» долучилися до волонтерського руху «Допоможи воїнам АТО». Для них це вже звична справа, адже ліцей неодноразово влаштовував благодійні акції, ярмарки і постійно тримає зв’язок із волонтерами. Поштовхом до активної весняної роботи стали березневі новини про можливість нового наступу ворожих військ. Відтак звернулися до громадської благодійної організації «Серце патріота» і дружно сплели кілька десятків метрів маскувальних сіток. До того ж адресували воїнам підбадьорюючі малюнки.
Педагоги зізнаються, що прагнуть, аби традиційні просвітницькі розмови про національно-патріотичне виховання молоді не були порожнім звуком, а підкріплювалися дією. Позаяк волонтерська діяльність – данина пам’яті тим, хто пожертвував своїм часом, здоров’ям і благополуччям задля майбутнього і добробуту інших. Тим паче у багатьох учнів російсько-українську війну пройшли рідні, загинув на сході і односельчанин 
Сергій Приймак, тож діти мають приклади для наслідування і розуміють, що підтримка, мабуть, найменше, що можна зробити для захисників. «Коли робота наших дітей допоможе солдатам, то можемо сказати, що вони пройшли тест на небайдужість і людяність. Якщо в шкільному віці ми не приділятимемо ключову роль патріотичному вихованню, то потім це почуття обов’язку саме собою не з’явиться», – зауважує заступник директора з виховної роботи Валентина Кузьмич.
В цілому, полицівська освітянська родина виготовила 3 великі маскувальні сітки. Одне накриття займає щонайменше пів місцевого спортивного залу, розміри якого сягають 23,5 на 11,5 метра. Працювали на уроках трудового навчання, залишалися на перервах і навіть після уроків. І хоча це справа не з легких, діти не здалися. Кажуть, думка про людей на сході додавала сили плести, а заодно гартувала терпіння і завзяття. Для створення захисту потрібна була спеціальна брезентова тканина, тож усі матеріали надав волонтерський центр, а ліцеїсти спільно зі своїми наставниками вклали в них своє тепло і молитви. Багато з них з початком бойових дій на сході України тільки йшли у 1 клас і не зовсім розуміли, що відбувається, а тепер цим юним громадянам гірко, що війна триває й досі, і їхні однолітки змушені жити під обстрілами. Дітям цікаво, які підрозділи отримають маскування, і вони щиро надіються, що сплетені ними сітки послужать довго і якісно, захистивши не одного щирого українця.
Тим часом волонтери наголошують, що маскувальні сітки в зоні ООС необхідні постійно. Нині за ними фактично шикуються в черги, натомість суспільство байдужіє і воліє не помічати, що війна триває. Захисники ж не менше потребують підтримки і турботи, бо, як влучно зауважили в Полицівському ліцеї, «найгірший ворог для будь-яких справ – це байдужість».
Іванна ВЕЛИЧКО, село Полиці.
