Багаторічний керманич села Черче Юрій Соколов задоволений результатами впровадження на території громади спільного проекту Євросоюзу та ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, завдяки котрому місцеві жителі отримали доступ до альтернативного і дешевого джерела електроенергії. Мова йде про сонячні панелі, що відтепер живитимуть мережу led-ліхтарів, які встановили вздовж вулиць Шкільної та Центральної. Така новація водночас дозволить розв’язати проблему безпечності руху у нічну пору, а ще, в перспективі, залучити у бюджет сільради додаткові кошти, продаючи вироблені сонцем “зайві” кіловати державі за так званим “зеленим” тарифом. До слова, він на сьогодні складає 5,29 гривень за 1 кВт/год.
Для громади вигоди очевидні, адже, маючи ці кошти, можна знову ж таки використати їх на розвиток інфраструктури села чи утримання соціальних об’єктів, інші проекти, тощо.
З першого погляду Черче здається типовим селом: є тут свої негаразди, вистачає й позитивних моментів. Велике лихо для місцевого люду – це відсутність вуличного освітлення. З настанням ночі село потопає у темряві, і лише тьмяне світло з вікон навколишніх осель, що крадькома сягає дороги, хоч якось освітлює шлях. Орієнтир, скажемо так, не зовсім певний. Особливо це додає клопоту взимку, бо рухатись неосвітленими вулицями не те що незручно – небезпечно. Нарешті просвіт у цій пітьмі з’явився. Коштом світових структур, а також за фінансової підтримки районної і місцевої влади вдалося змонтувати новий дах на будинку культури, закупити і встановити сонячні панелі, спеціальні батареї і ліхтарі. Звісно, про технологічну революцію сільського масштабу говорити зарано: освітлення облаштували поки в центрі, але й такий маленький крок для громади вже щось.
– Наразі передбачені проектом роботи виконано, провели тестове випробування панелей, ліхтарі працюють справно, – розповідає Юрій Соколов. – Та ми ще не пускали їх в дію на повну. Як пояснили спеціалісти, в зимовий період для нормального функціонування системи освітлення на одних лише сонячних панелях бракуватиме енергії, і можуть вийти з ладу батареї. Згодом мають провести додаткову лінію, під’єднати все до трансформатора, аби при потребі автоматично перемикатися з альтернативного на традиційне джерело живлення, за цей час батареї зможуть підзарядитися. Гадаю, що навесні отримаємо перші результати, які й покажуть, чи виправдається такий задум в наших умовах.
За словами Юрія Анатолійовича, сам він в очікуванні кращого. Має надію, що сонячні панелі дозволять громаді не тільки освітлювати вулиці, а також і заробляти гроші, продаючи лишки накопичених за день кіловат енергетичним компаніям.
Зрозуміти сільського голову просто: сьогодні забезпечення інфраструктури є дорогим задоволенням. Та й прості громадяни все більше поглядають у бік екотехнологій, адже сьогодні мільйони українських родин змушенні щомісячно віддавати левову частку заробітків, аби оплатити рахунки за газ, світло, воду, інші блага цивілізації. Тому нерідко в пошуках способів економити оснащують власні будинки пристосуваннями, які водночас покривають їхні потреби в цих ресурсах, а ще дозволять трішки підзаробити.
– Коли вся країна намагається зламати енергетичну залежність від Росії, монополістів, ці панелі стануть хоч і маленьким, але вкладом у дану справу, – вважає сільський голова.
Зараз в цьому напрямку робляться тільки перші кроки, але навіть такий невеликий поступ уперед уже вселяє оптимізм.
Олександр ПРИЙМАК,
село Черче.
