Цим запитанням часто задаються жителі сіл району. Особливо ті люди, в котрих формально є свої наділи на колишніх колгоспних землях.
У наших поліських селах дрова завжди були одним із найважливіших ресурсів у повсякденні. Бо ж дозволяють вони і грітися, і їжу приготувати. Попри те, що в районі чимало сіл газифіковано, однак вартість блакитного палива та звичка грітися біля грубок роблять деревину особливо затребуваною. А тому й заготовляє її кожен добрий господар щорічно. Хтось з дозволу лісівників, а хтось — ні. Останні через фінансову скруту не можуть придбати віз дров або ж будівельної деревини, тож рубають дерева незаконно, часто потрапляючи на очі представникам лісової охорони.
Штрафи за незаконні рубки немалі, тож люди намагаються вберегти себе від адміністративних стягнень та шукають альтернативні шляхи вирішення власних побутових проблем.
А тому й звернули увагу на заліснені землі запасу сільських рад, колишні колгоспні землі та людські паї. Багато хто вважає, якщо ліс росте на землях сільради або інших сільськогосподарських землях (тобто той, що не є під опікою лісгоспів), то його можна зрізати без жодних документів та дозволів. А працівники лісоохоронних структур начебто не мають жодних повноважень, щоб фіксувати порушення в подібних випадках. Насправді ж, як виявляється, все зовсім не так і багато хто замість безкоштовної деревини знову отримує чималенькі штрафи. Люди запитують: чому?
Ми спробували відшукати відповідь. Так, згідно з законодавстовом усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Держава ж в особі уповноважених органів надає лісогосподарським підприємствам лісові землі разом з лісами винятково у безстрокове (постійне) користування, щоб ті опікувалися ними.
— А як же бути з земельними паями, які ми заробили, працюючи в колгоспах? Чому не можна зрізати дерева на них? — це питання дуже часто задають нам наші читачі. Адже багатьох цікавить, як бути з паєм, якого господар з певних причин не обробляв і на якому за останні 10-15 років проросли дерева. Тут треба зорати поле, але для цього слід спершу зрізати новоявлений ліс. А ліс цей, згідно із Законом, під захистом лісівників. Тож як бути?
З цим запитанням ми звернулися до інженера охорони і захисту лісу ДП СЛАП “Камінь-Каширськагроліс” Сергія Віруцького. У телефонному режимі Сергій Вікторович розповів нам ось що:
— Різати пророслу деревину на люських паях можна. Жодними нормативно-правовими актами не передбачено такої заборони, адже паї — це землі сільськогосподарського призначення. А тому, відповідно, й дерева на них рости не повинні. Так, для людей хотілося б прояснити, що не можна різати ліс вздовж автошляхів, а також на землях резерву й запасу сільських рад. Вирубку в цих місцях можна здійснювати тільки з дозволу місцевої ради, а якщо дерева знаходяться поза межами населеного пункту, то — з дозволу райдержадміністрації. На рубки видаються відповідні ордери. А на паєві, на якому виросли дерева, господар має право проводити чистки.
Сергій Віруцький розповів, що на теренах району під час рубок на паях часом виникають конфлікти між людьми. Адже є такі, хто зрізає для себе дрова на чужих сільськогосподарських угіддях.
— Пайовий фонд має бути позначеним з чотирьох боків кілками, на які нанесено номер паю. Однак, ми розуміємо, що сільськогосподарські угіддя, які не обробляються, ніхто так не позначає. І є такі, що вирізають дерева не на своїх паях, а на чужих. А є й такі, в кого паю й зовсім немає, а деревину він на них рубає. Люди користуються тим, що зараз безладдя, однак в нашу компетенцію вирішення конфліктів під час рубок на пайових наділах не входить. Наша компетенція поширюється на землі державного лісового фонду, землі резерву й запасу сільрад.
Також Сергій Вікторович відмітив, що якщо людині виданий пай, то вона зобов’язана його розчистити, бо ж земля виділена виключно під сільськогосподарську діяльність. Більше того, законодавством передбачено один цікавий момент: якщо, наприклад, дерева проросли на сільськогосподарських землях, що перебувають у приватній власності і якщо цільове призначення ділянки – сільськогосподарське, то за таку бездіяльність власника цієї землі навіть може очікувати адміністративна відповідальнсть. А тому можна остаточно й достеменно відповісти, що на своїх паях дерева зрізати не те що можна, а й навіть потрібно. Бо, згідно з чинним законодавством, занедбана заліснена земельна діляннка використовується не за цільовим призначенням.
Що ж стосується розчищання “пайових” земель їх власниками, то й тут також є одне “але”, про яке нам розповів Сергій Віруцький:
— Існують “Правила пожежної безпеки в лісах України”. У них передбачено, що залишки рубки слід спалити до того, як настане пожежонебезпечний період. Тобто різні вершки, гілля та чагарники не повинні лежати на полі. Відповідно до пункту 3.1.10 забороняється розміщувати горючі матеріали ближче ніж за 100 м від стіни хвойного лісу, 50 м – мішаного, та 20 м – листяного. Якщо таке порушення зафіксоване на людських паях, ми маємо право складати протоколи. Залишки рубки необхідно спалити, але тільки не в пожежонебезпечний період.
Люди ж, за словами Сергія Віруцького, часто цього не знають і потім дивуються, коли на них лісівники складають протокол про порушення. А тому багато хто й обюрується після цього, що представники лісгоспів начебто господарюють на їхніх паях.
Сергій Шиліпук.
