Як поєдналися традиції і данина часу у святкуванні Останнього дзвінка на Камінь-Каширщині
Останні сонячно-дощові травневі дні. Традиційно у цей час у всіх школах району звучали дзвоники, лунали слова вдячності за досягнення у навчальному році і щирі побажання на майбутнє, відлітали у високе небо жовто-блакитні кульки і не стримували сльози випускники та їхні наставники. І хоча цьогоріч свято незвичне, воно видалося не менш зворушливим і по-своєму яскравим.
Важко звести усі сценарії під один знаменник, адже скільки людей — стільки ж ідей. Однак все ж простежується певна тенденція святкування: платформою для «урочистостей» став фейсбук, частково — інстаграм та ютуб, а долучитися до свята могли всі охочі. Тож завсідники мережі радо поширювали «близькі» їм фото та відео, вітали один одного в коментарях. Випускники публікували свої шкільні світлини і жаліли, що так зрадливо пролетів час, вчителі дякували батькам за підтримку і співпрацю, а найменші просто раділи довгоочікуваним канікулам. Проте в окремих школах все ж «відбулися» святкові урочистості. Онлайн.
У НВК №2 міста Камінь-Каширський «святкування» розпочали з фото-спогадів про навчальний рік і вітання директора школи. Поділилися своїми почуттями також класні керівники. Не забули навіть про одну із найцікавіших традицій шкільних лінійок, яка завжди викликає у випускників щирі посмішки і ностальгію — вітання від найменших друзів-першокласників. А ще у гімназії традиційно провели «Журавлиний бал», на якому вшанували талановиту та обдаровану молодь: переможців та призерів конкурсів, переможців етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, а також учнів, які мають активну позицію у громадському житті навчального закладу.
Помилуватися юними розумниками та потішитися їхніми досягненнями можна було у відеопрезентації на фейсбук-сторінці.
З журбою радість обійнялась і в школі села Полиці. Напевно, цьогоріч це була одна із найбільш ностальгійно-родинних «лінійок» у районі, яка делікатно стерла межу між традиційним і «карантинним» святкуванням закінчення школи. Позаяк тут вберегли усі такі звичні елементи свята Останнього дзвінка. А першу скрипку зіграли випускники у вишитих сорочках, із святковими стрічками та дзвіночками на грудях. Їхні слова, здавалося, сягали з найглибших струн душі до сердець усіх причетних: щирих шкільних друзів, терплячих вчителів і турботливих батьків. До вітального слова долучився і настоятель місцевого храму.
Надзвичайно ліричним і душевним було свято у видертській школі. Мелодійна музика, щемливі поетичні рядки та тепле шкільне сімейне коло, сповнене вдячністю, надією і любов’ю, — так це виглядало збоку. Окрім директора школи та класного керівника, на щасливе майбуття поблагословили старших товаришів і десятикласники. Натомість у ЗОШ села Сошичне найяскравіші моменти навчального року оновили в пам`яті з допомогою відеоролику, переплівши їх, зокрема, із напутніми словами керівника освітнього закладу та вчителів-«випускників». А Оксана Крючкова, сповнена любові до вихованців вчителька-художниця, навіть намалювала на згадку портрети своїх другокласників із «допитливими та добрими оченятками». Наскільки рідними можуть бути учні та їхні педагоги!
У новому форматі святкували також у міському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей» №1 ім. Є. Шабліовського спільно з відділом освіти, молоді і спорту РДА та школою села Пнівне. Відеовітання записала команда ютуб-каналу «Kamin Life».
А як святкували у вашій школі?
Специфіку «карантинного» святкування вивчала Іванна ВЕЛИЧКО.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
