Віктор Гальом (на фото) з Раків Лісу на прохання журналістів редакції експонує свій ретро-автомобіль, який більше пів століття вірно служить господареві. На оновлення раритетного “Москвича”, розповідає, витратив близько 30-ти тисяч гривень, а придбав його колись за 4 тисячі радянських рублів. При цьому жодного разу не пошкодував, що свого часу послухав пораду сина та разом з ним врятували машину від “спочинку” у металобрухті. Нині ж з гордістю констатує: його улюбленого залізного коня ніколи не ладнали, хіба лише двигун з роками дав збій та уже не підлягав ремонту.
— Моє авто зійшло з конвейєра далекого 1963-го року. До того ж саме тоді виробництво цієї модифікації машини припинилося зовсім. Та незважаючи на короткий період виробництва згаданої моделі, процес тривав усього п’ять років, машина встигла прославитись у багатьох галузях: автомобіль таксі, авто для медичних послуг, тощо. Гоночний “Москвич” навіть брав участь у всесоюзних змаганнях і на достойному рівні проявляв себе, бо не раз займав перші місця.
Та у наш час, думаю, “живуть” ще сотні таких екземплярів. Однак у якийсь момент у мене закралася думка здати машину на металобрухт, бо майже сім років вона простояла в гаражі без діла. Але коли збагнули з сином, що усі “рідні” деталі ще справні, то одразу взялися до реставрації. Самотужки на домашньому подвір’ї ми дали автівці друге життя.
Відтак колоритне авто, проїжджаючи вулицями райцентру, збирає погляди оточуючих та тішить око вишуканістю і стилем не лише автолюбителів. Своїм дещо архаїчним виглядом з претензією на сучасний гламур викликає й помітну зацікавленість у містян. Бо й справді, тут є на що подивитись: глибокий синій колір з блиском, виразні хромовані молдинги, новенькі склопакети, сучасна облямівка салону — усе чепурненьке. Та незважаючи на кардинальну модернізацію транспортного засобу, майстрам все ж вдалося зберегти той автентичний стиль ретро.
— Перебрали машину до найдрібніших деталей, усе вручну без сторонньої допомоги, хіба що маляра наймали. Попри міцну конструкцію кузова, довелось добряче попітніти з його реставрацією, позаяк метал став ржавіти. Решту комплектуючих вишукували у власників подібних авто через інтернет, оскільки таких старовинних деталей нині купити в магазині зась. Тоді як решітка радіатора залишилась без змін і прослужить ще десятиліття.
Ще пройде кілька років, жартує Віктор Адамович, і його “Москвич” цілком може прикрашати музеї та світові виставки ретро-автомобілів.
Леся Мінібаєва.
